РОДОВИК ЛІКАРСЬКИЙ (Sanguisorba officinalis L. = Sanguisorba glandulosa Kom. лат. sanguis — кров та sorbere — поглинати; лат. officinalis — аптечний, лікарський) — багаторічна трав’яниста рослина родини Розових (Rosaceae); рос. назва: кровохлебка лекарственная; нар. назви: барговець, красноголовка, ужаче зілля, чорноголовка; англ. garden burnet. Росте на багатих гумусом ґрунтах, вологих луках, берегах річок, боліт в Україні, Білорусі, Росії, Чехії, Словаччині. Культивують як декоративну рослину. З відомих субтаксонів виведено сорти з декоративними суцвіттями білого та рожевого кольору. Підземні органи — кореневище з коренями завд. до 20 см. Кореневище горизонтальне або вертикальне, здерев’яніле, 0,5–2,5 см завт., з 3–4 придатковими коренями діаметром 0,3–1,5 см, зовні темно-бурого або чорного кольору, на зламі жовтуватого або буруватого забарвлення. Стебло — одне або декілька — до 1–1,5 м завв., з ребристою поверхнею, на зламі порожнисте, голе або з опушенням (S. glandulosa Kom.). Прикореневі та нижні стеблові листки — довгочерешкові, непарноперисті, з 7–21 сегментом на ніжках (черешках), з невеликими прилистками. Стеблові листки сидячі, з меншою кількістю сегментів. Зверху — темно-зелені, блискучі, знизу — матові. Суцвіття густі, головчасті, овальної або циліндричної форми, розташовані на верхівках стебел. Квітки двостатеві, з простою оцвітиною, з 4 темно-червоними квітколистками. Плід — горішок у сухому чотиригранному гіпантію. Сировину кореневища з коренями (Sanguisorbae rhisomata et radices) заготовляють восени, коли надземна частина ще повністю не відмерла (інакше знайти рослину неможливо). Викопують, миють у холодній воді, видаляють залишки стебел та непридатні частини, ріжуть, прив’ялюють на повітрі, сушать у сушарках при 40–50 °С. Сировина містить вуглеводи (арабінозу, галактозу, ксилозу, рамнозу, крохмаль, полісахариди), ефірну олію, тритерпеноїди (урсолову (0,6%), гідроксіурсолову кислоту, 3,11-діоксо-19α-гідроксіурсен-12-ову-28 кислоту, 28-О-β-D-глюкопіранозний ефір помолової кислоти, суавіасимозид R1, сангвісорбігенін, сангвісорбіни A, B, C, D, E), стероїди (ситостерин, стигмастерин), фенолкарбонові кислоти та їх похідні (галову, лутеонову, елагову кислоти, дилактон сангвісорбової кислоти), хромон євгенін, проантоціанідини, глікозиди ціанідину, флавоноїди (катехіни, кверцетин, кемпферол, рутин), таніди пірогалової групи від 9,5 до 40%, органічні кислоти — до 1%, солі щавлевої кислоти. Застосовують у вигляді відвару або рідкого екстракту як кровоспинне при маткових, внутрішніх та гемороїдальних кровотечах, в’яжуче та бактерицидне, протистоцидне при діареї, колітах та ентероколітах, лямбліозі. У народній медицині — при злоякісних пухлинах, захворюваннях шкіри.
Ботанико-фармакогностический словарь / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский и др. — М., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. І. — Семейства Lycopodiaceae-Ephedraceae; ч. ІІ — дополнение к 1–7-му т. — СПб., 1996; Шавель І. Цілющі рослини України. — Львів, 2012.